Фотогалерея  Гостьова книга  Карта сайту  
Статистична  довідка

Валківський район заснований 7 березня 1923 року. Назва завжди була одна, не змінювалася. 

Адміністративний центр району - місто Валки. Засноване в 1646 році. 

Площа території району - 1010,5 кв.м (3,2% від площі території Харківської області). 

Гідрогеологічна мережа району представлена річкою Мжа з притоками: р. Турушка, р.Болгар, р. Орлик, р. Мерчик, р. Коломак, р. Чутівка та 159 ставками загальною площею біля 1000 га. 

Валківський район розташований в південно-західній частині Харківської області. Він межує з півночі - з Богодухівським районом, з заходу - з Коломацьким і Краснокутським районами Харківської області та Чутівським районом Полтавської області, з півдня - з Красноградським та Нововодолазьким районами Харківської області і на сході - з Харківським сільським районом. 

Населення району складає 32,1 тис. чол. В тому числі в сільській місцевості - 17,8 тис. чоловік, в міській - 14,3 тис. чоловік,  в тому числі в м. Валки - 9,4 тис.чол.

В районі пенсіонерів – 9804 тис.чоловік. 

Щільність населення по району на 1 кв.км - 34,6 чоловік. 

Національний склад населення станом на 01.01.2013 р.:

Національність

%

українці

93,6%

росіяни

5%

білоруси

0,5%

вірмени

0,3%

молдавани

0,1%

інші національності

0,5%



Стародавня історія Валківщини бере свій початок у далекому минулому. 

Завдяки археологічним дослідженням встановлено, що на нашій землі жили ще первісні мисливці 15-30 тис. літ тому, а в епоху пізнього кам'яного і бронзового віку (V- УI тисячоліття до н. е.) тут жили племена так званої Дніпро-Донецької культури. Але особливо цікавою і багатою для археологів стала сторінка історії нашого краю скіфського періоду. Археологи довели, що наші землі в ті часи були центром культури меланхленів. Ці племена займалися тваринництвом, землеробством і ремеслом. 

В першій половині XII століття, під час татаро-монгольського набігу територія, на якій вони мешкали, зазнала нещадного спустошення і невдовзі перетворилась на так зване "дике поле", покрите лісами та степовими травами. Саме тут, між лісами й болотами, проходив сумно відомий Муравський шлях - шлях із Криму на Московію, по якому здійснювали набіги за здобиччю та невільниками кримські та ногайські татари. 

Для захисту від них на початку XVII століття серед "дикого поля" почали створюватися перші малочисельні укріплені пункти - невеликі фортеці та остроги - Царе-Борисів (1600 рік), Чугуїв (1638 рік), Валки (1646 рік). 

На території теперішнього Валківського району, в ті часи, було відновлено (а збудовано було ще за скіфських часів) Перекіпський вал (глибокий рів з високим валом), що перетинав Муравський шлях між верхів'ями річок Мжі та Коломак. Імовірно, що і назва міста Валки походить від цього валу.

Роботи по спорудженню "рубленого города" почалися 21 травня 1646 року під керівництвом Бєлгородського воєводи Хілкова. 

У 1665 році місто Валки було перенесено на береги річки Мжі, де воно стоїть і сьогодні. 

У квітні 1780 року Валкам був наданий статус міста, яке стало центром повіту. 

На той час населення міста становило 5446 чоловік, в тому числі 5019 військових обивателів. 

На початку ХХ століття Валки і повіт були охоплені величезними селянськими повстаннями. У 1902 році селяни розгромили понад 25 поміщицьких економій. З особливою силою повстання проявилися в селах Сніжкові, Благодатному, Сидоренковому. Царський уряд надзвичайно жорстоко придушив повстання. 

Після лютневої революції в Петербурзі, у Валках та повіті посилився визвольний рух, яким керували українські націонал-демократи. 

Радянська влада сюди була привнесена на багнетах тульських робітників, що "визволяли" наш край від петлюрівців" у 1919 році. Саме вони і очолили у Валках повітову владу. 

У 1923 році Валки стали районним центром Валківського району. 
Німецька окупація району почалась 19 жовтня 1941 року і тривала 23 місяці до 16 вересня 1943 року, коли бійці Степового фронту під командуванням маршала Радянського Союзу Конєва Івана Степановича, в складі якого входили більше 10-ти стрілецьких дивізій, 1 танковий корпус, гвардійський мінометний полк звільнили район. м.Валки безпосередньо звільняли 242 і 280 гвардійські стрілецькі дивізії четвертої гвардійської армії. 

В рядах Радянської Армії на фронтах війни воювало більше 16-ти тисяч жителів Валківщини, третя частина з них (5241 чол.) загинула смертю хоробрих. На території Валківщини діяв партизанський загін, сформований у Новій Водолазі. Спочатку до його складу входило лише 58 бійців під командуванням Степана Онуфрійовича Либи, а потім він об'єднався з партизанським загоном І.Й.Копьонкіна, що діяв на території Зміївського, Нововодолазького та Валківського районів. 

Партизани знищили близько 500 фашистських солдат і офіцерів, 74 поліцаї, визволили 200 радянських військовополонених з концтабору у с.Литвинівка. 

Людські втрати району в роки Великої Вітчизняної війни склали 9241 чоловік, з них загиблих на фронті смертю хоробрих 5241 чол., на окупованій території загинуло 4000 чоловік. 

Звання Героя Радянського Союзу за подвиги у Вітчизняній війні удостоєні уродженці Валківщини:

  • Буцький Йосип Іванович (с.Велика Лихівка).
  • Лаврик Іван Іванович (с.Черемушна).
  • Романенко Олексій Данилович (с.Сніжків).
  • Коляда Василь Олексійович (м.Валки).
  • Новіков Тит Парфенович (м.Валки).
  • Вільхівський Семен Михайлович (с.Мельникове).
  • Войтенко Іван Федорович (с.Заміське).
  • Видренко Дмитро Олександрович (с.Литвинівка).
  • Дзюба Іван Михайлович (с.Огульці).
  • Катрич Олексій Миколайович (с.Олексіївка).
  • Онопченко Микола Маркович (с.Маніли).
  • Данильченко Іван Андрійович (с.Рудий Байрак).

Валківщина має двох повних кавалерів ордена Слави Микиту Омеляновича Яцину з с.Огульці та Леоніда Пилиповича Козакова з смт.Старий Мерчик, кавалерів двох орденів Слави Іллю Костянтиновича Катрича з с.Мельникове та Михайла Михайловича Калембета з с. Гонтів Яр. 

З ім'ям Валок пов'язане життя і діяльність багатьох видатних людей України. Зокрема, ще у позаминулому столітті торував по ній свої стежки мандрівний філософ-просвітитель, пророк землі української Г.С.Сковорода, якого саме Валківська земля зцілила від важкого недугу і дарувала солодкі хвилини кохання. 

Тут свої перші проби пера робив літератор і журналіст першої половини ХІХ ст. Іван Петрович Вернет. Проти царської муштри відчайдушно виступав у Валках в середині позаминулого століття, одягнений в солдатську шинелю поет революціонер-демократ Павло Арсенійович Грабовський. Саме в той час, працюючи звичайним провізором у Валківській аптеці розвивав свій поетичний дар український поет Василь Степанович Кулик. В селі Черемушній народилася і виросла Маруся Вольвачівна, яка творила свої поетичні і прозові речі і зберігала їх у своїй пам'яті, доки не зустрілася з Іваном Франком, який записав і видрукував її твори у своєму «Науково-літературному віснику». 

Земля валківська народила й подарувала нашому народові таких видатних майстрів художнього слова, як Петро Йосипович Панч, Гордій Максимович Коцюба та Олександр Юхимович Корж, який взяв на себе сміливість ще у 1940 році написати правдиву поему «Степова доля» про голодомор 1933 року. 
На Валківщині народилися і пішли в літературу відомий драматург і прозаїк Василь Петрович Минко, критик Іван Дем'янович Момот та український поет Григорій Панасович Коляда. Після важких судових засідань тут у Валках писав свої гумористичні та сатиричні твори Сергій Петрович Чмельов, який також став жертвою сталінських репресій і загинув в ГУЛАЗі. 

В селищі Ков'яги народився і виріс, закоханий у природу і людей письменник сучасності Віктор Пантелеймонович Гаман, в селі Черемушна - енциклопедист, автор "Словника співаків України" та «Валківської енциклопедії» Іван Максимович Лисенко, в селі Гришків - поет, перекладач з вірменської мови та каламбурист Віктор Васильович Кочевський. 

В районі народився і виріс відомий математик ХІХ століття, ректор Харківського державного університету 1837-1839 рр. професор Андрій Федорович Павловський. 

Не раз бував у Валках і подовгу жив, в родині свого тестя, академік-лінгвіст, директор інституту мовознавства НАН України Леонід Булахівський. 

На Валківщині зросли і отримали путівку в життя академік НАН України, почесний доктор Нью-Йоркського університету США Володимир Сторіжко, академік НАН України В.Г. Манжелій. Тільки в післявоєнний час у Валках народилося і поповнило наукові кадри понад 90 відомих сьогодні докторів та кандидатів наук. 

Валківщина виховала народних артистів України, оперних співаків Миколу Частія та Миколу Манойла, театру драми і комедії Миколу Андрусенка, естрадного співака Валентина Реуса. Тут народився скульптор Андрій Дараган, художники Василь Золочевський, Борис Жуков та Василь Вязьмітінов. У Валках народився один з керівників уряду України Григорій Іванович Ващенко, тут довгі роки працював керівником району відомий політик та державник України губернатор Олександр Степанович Масельський. 

Валківщина має такі визначні пам'ятки на території району:

  • Дендропарк с.Яблунівка (дослідне поле).
  • Валківський (Можеський) острог с. Старі Валки.
  • Перекопський вал с. Перекіп.
  • Пам'ятник П.А.Грабовському м. Валки.
  • Пам'ятники жертвам голодомору 1932-1933 р.р. (Валки, Сніжків, Кобзарівка). 
  • Старомерчицький палац Шидловського (пам'ятник ХVШ ст.).
  • Православний храм ХІХ ст. с.Високопілля.

Загальна площа сільськогосподарських угідь 101,053 тис. га, в тому числі:

  • землі сільськогосподарських підприємств (сільськогосподарських угідь) – 43415 га;
  • ріллі - 42827 га;
  • сіножатей та пасовищ - 12,7 тис.га;
  • лісів та лісових площ - 11,0 тис.га.

До складу району входять: одне місто - Валки, два селища - Старий Мерчик і Ков'яги та 99 сіл. 

На території району діють: Валківська міська рада, Старомерчицька та Ков'язька селищні та 17 сільських рад. 

Археологи довели, що в скіфський період історії на території району мешкали племена меланхленів, які займалися тваринництвом, землеробством і ремеслом. 

Спеціалізація району зумовлена природними умовами: клімат, сприятливий для вирощування усіх районованих сільгоспкультур, понад 70% ґрунтів - родючі чорноземи. 

З моменту свого заснування і по сьогоднішній день Валківський район - це сільськогосподарський район. 

Виробництвом сільськогосподарської продукції в районі займаються 61 сільгосппідприємств різних форм власності, в тому числі:

  • 7 приватних підприємств,
  • 14 товариств з обмеженою відповідальністю,
  • 1 сільськогосподарський виробничий кооператив,
  • 4 підприємства державної форми власності, в т.ч. 2 підсобних господарства,
  • 35 селянських фермерських господарств,
  • а також 7,6 тис. індивідуальних господарств громадян.

Промисловість представляють підприємства: ТОВ «Елавус ЛТД», Валківська філія УМШБ-2, ТОВ «Інтерфакт плюс», ТОВ «Східноукраїнська деревообробна компанія» та ТОВ «Валківський завод продтоварів «ГАЛС»». 

Поряд з великими підприємствами в районі працюють підприємства малого бізнесу. Станом на початок 2013 року зареєстровано 1416 суб’єктів підприємницької діяльності, з них 96 юридичних та 1320 фізичних осіб-підприємців. Малі підприємства району, в основному, займаються торгівлею та промисловим виробництвом. Зокрема, виробництвом харчових продуктів, пошиттям одягу та шкіряних виробів. 

Станом на 01.01.2013 в районі функціонує 18 загальноосвітніх навчальних закладів (1 – ліцей, 10 – загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІІ ступенів, 2 - загальноосвітніх навчальних закладів І-ІІ ступенів, 5 – навчально-виховних комплекси). В загальноосвітніх навчальних закладах у 2012-2013 навчальному році навчається 2728 учнів, що на 91 учень менше ніж у минулому навчальному році.

Мережу дошкільної освіти району становлять 18 дошкільних навчальних закладів та 5 дошкільних підрозділів у навчально-виховних комплексах. Охоплено дошкільною освітою 60% від загальної кількості дітей віком від 0 до 6 років та 85% від кількості дітей віком від 3 до 6 років.

Реалізацію творчих здібностей учнів стабільно забезпечує позашкільна освіта. У поточному навчальному році функціонує 2 позашкільні установи: Валківський районний Будинок дитячої та юнацької творчості та Валківський районний центр туризму, краєзнавства та екскурсій учнівської молоді, в яких займається 1551 учень.

Протягом 2012 року продовжено роботу по оновленню бази комп’ютерної техніки. У загальноосвітніх навчальних закладах налічується 283 комп’ютери. З них у навчальному процесі використовується 240 одиниць та 43 - в управлінській діяльності. Показник кількості учнів на один комп’ютер по району складає 9 осіб (в минулому році – 13).
У закладах встановлено 26 навчальних комп’ютерних комплекси. До мережі Інтернет підключені усі загальноосвітні навчальні заклади. Всі вони мають власні веб-сайти. Наразі дошкільними навчальними закладами району продовжується робота щодо підключення до мережі Інтернет та  розробки власних сайтів.

Справжнім освітньо-методичним центром для вчителів, учнів та їх батьків стала бібліотека Валківського ліцею, обладнана сучасними технічними засобами. 

Освітніми установами району забезпечується рівний доступ до якісної освіти, здійснюється підвіз  учнів та вчителів до місця навчання, роботи та у зворотному напрямі.

В районі функціонує 2 дитячих будинку сімейного типу, до яких влаштовано 13 дітей та 8 прийомних сімей, в яких виховується 11 дітей.

В системі охорони здоров'я працюють районний комунальний заклад охорони здоров’я «Валківська центральна районна лікарня», в склад якого входить Центр первинної медико-санітарної допомоги, стаціонар, поліклініка та допоміжні служби та місцеві медичні заклади: 6 відділень медичної допомоги (с. Минківка, с. Сидоренкове, с. Шарівка, сел. Ков'яги, с. Новий Мерчик, с. Сніжків), 4 амбулаторії сімейного лікаря, 7 фельдшерсько-акушерських пунктів, 1 лікарська амбулаторія. 

Мережа закладів культури станом на 01.01.2013 року становить 49 закладів: РКЗ «Районний народниі дім «Іскра», 21 заклад клубного типу, 25 бібліотек, краєзнавчий музей та дитяча школа мистецтв.
В клубних закладах району працює 128 формувань різних напрямків, які відвідують понад 2000 чоловік. Із 54 колективів художньої творчості 6 мають звання „народний”:

  • аматорський хор української пісні «Дзвінкоголосі Слобожани» Благодатненської та Олександрівської сільських рад,
  • фольклорно-етнографічний гурт «Мельничани»,
  • фольклорно-етнографічний гурт «Мерчаночка»,
  • фольклорно-етнографічний гурт «Родослав»,
  • аматорська чоловіча хорова капела
  • та аматорський жіночий хор  РНД «Іскра».

Протягом року проведено близько 1485 різноманітних культурно-масових заходів, спрямованих на збереження, відродження та розповсюдження надбань традиційної української культури, патріотичного виховання населення (аматорського мистецтва, виставок декоративно-прикладного та ужиткового мистецтва, інших заходів). Забезпечено участь аматорів у 10 всеукраїнських та обласних заходах.

Плани розвитку району на найближчі роки 

Головна мета - зробити район економічно міцним, екологічно чистим з високим рівнем життя та культури населення. 

Основні пріоритетні напрямки на найближчі роки:

  • Досягнення високого технологічного рівня і рентабельності сільгоспвиробництва.
  • Збільшення обсягів та підвищення якості і конкурентоспроможності продукції промислових підприємств району.
  • Подальший розвиток газо-нафтовидобувної промисловості.
  • Промислова розробка родовищ кварцового піску.
  • Розвиток племінного конярства та кінного спорту.
  • Розвиток малого бізнесу та підприємництва.
  • Відновлення роботи та збереження спеціалізації Дослідним заводом ФТІНТ.

В районі видається місцева газета "Сільські новини", впевнено можна приймати передачі таких загальнонаціональних та обласних телеканалів : УТ-1; УТ-2; "Інтер", ICTV, Новий канал, ТРК "ЕРА", АТВК. SIMON . 

В районі функціонує 15 спортивних, 1 тренажерний зали, обладнано 26 футбольних полів, 2 стадіони. 

Кращим спорткомплексом в районі вважається Валківський спортивний комплекс ДЮСШ «Спорт для всіх». 

Станом на 01.01.2013 року в районі діють релігійні громади:

  • Свято-Преображіння (Української православної церкви (УПЦ) - м. Валки.
  • Свято-Миколаївська (УПЦ) с. Високопілля.
  • Різдва Богородиці (УПЦ) смт. Ков'яги.
  • Андрія Первозванного (УПЦ) с. Сидоренкове
  • Всіх-Святська (УПЦ) смт. Ст.Мерчик.
  • Іоанн Предтечі (УПЦ) с. Сніжків.
  • Свято-Спасо-Преображенська (УПЦ) с. Серпневе.
  • Свято-Хрещенська (УПЦ) с. Шарівка.
  • Покрови Пресвятої Богоматері (УПЦ) с. Огульці.
  • Свято-Покровська (УПЦ) с. Н.Мерчик.
  • Євангельський християн-баптистів м. Валки.
  • Євангельський християн-баптистів смт. Ков'яги.
  • Євангельський християн-баптистів с. Високопілля.
  • Євангельський християн-баптистів с. Новий Мерчик.
  • Християн віри євангельської "Благовість" м. Валки.
  • Християн віри євангельської "Благовість" с. Сніжків.
  • Християн віри євангельської "Благовість" с. Буцьківка
  • Християн віри євангельської "Благовість" с. Очеретове.
  • Християн віри євангельської "Благовість" с. Серпневе.
  • Християн віри євангельської "Благовість" с. Черемушна.
  • Адвентистів 7-го Дня м. Валки.